«Тут живе STEM!»: Як учні 6-х та 7-х класів поєднували традиції та сучасний код

 У нашій гімназії відбулася яскрава подія — Всеукраїнський STEM-день 2026. Під гаслом «Творимо майбутнє разом» учні 6-х та 7-х класів занурилися у світ інженерії, архітектури та програмування, реалізуючи унікальний проєкт «Український будиночок».

6 клас: Від паперу до коду у Scratch

Для шестикласників місія була чітко визначена: стати архітекторами-програмістами. Робота велася одночасно у двох вимірах:

• Фізичний світ: Учні власноруч створювали 3D-моделі традиційних українських будиночків з паперу, опановуючи навички конструювання.

• Цифровий світ: Отриманий досвід переносили у середовище Scratch. Головним викликом стало написання алгоритмів для малювання будинку за допомогою координат та ліній.

Особливу увагу приділили «секретній зброї» програмістів — вкладеним циклам. Саме завдяки їм учні змогли запрограмувати створення складних традиційних орнаментів, складаючи маленькі елементи у велике мальовниче полотно.

7 клас: Кодування та культурний код у Python

Семикласники піднялися на новий рівень, використовуючи професійну мову програмування Python та модуль turtle (черепашка). Їхня «архітектурна місія» поєднувала чотири важливі аспекти:

1. IT (Кодування): Навчання віртуального «робота-олівця» малювати геометричні фігури.

2. Мистецтво: Прикрашання цифрових будинків елементами Петриківського розпису, відтворюючи красу орнаменту через математичні алгоритми.

3. Інженерія: Створення паперових 3D-макетів для кращого розуміння просторових структур.

4. Аналіз даних: Робота з текстовими величинами та операціями над ними.

Учні на практиці застосовували принцип декомпозиції — розбивали складний об’єкт на прості графічні примітиви: стіни (квадрати), дах (трикутники) та вікна.

STEM — це більше, ніж навчання

STEM-день показав, що сучасні технології не існують окремо від нашої культури. Навчаючись програмувати у Scratch та Python, учні не просто опановували код, а вчилися бачити математичну красу в українських традиціях.

Такі заходи допомагають дітям зрозуміти: вони не просто споживачі технологій, а майбутні творці, здатні поєднати спадщину минулого з інноваціями майбутнього. 

Чорнобиль: урок, що застерігає майбутнє

Сьогодні, напередодні 26 квітня, у 6-Б класі відбулася важлива та зворушлива виховна година, присвячена одній із найбільших техногенних катастроф в історії людства — аварії на Чорнобильській АЕС. Метою заходу було не лише згадати події 26 квітня 1986 року, а й усвідомити цінність людського життя та відповідальність перед природою.

Під час заходу учні дізналися про хронологію трагедії: як о 1:23 ночі два вибухи на четвертому енергоблоці назавжди змінили хід історії. Шестикласники обговорили причини катастрофи, серед яких були як недосконалість обладнання, так і порушення правил безпеки під час експерименту.

Особливу увагу приділили героїзму ліквідаторів. Учні назвали їх «живим щитом», адже перші рятувальники, військові, медики та науковці йшли у вогонь і радіацію, часто без належного захисту, щоб врятувати світ від ще більшого лиха. Пам’ять про тих, хто віддав своє життя, вшанували хвилиною мовчання.

Виховна година включала й інтерактивні елементи:

• «Асоціативний кущ», де діти підбирали слова, що характеризують трагедію: реактор, радіація, зона відчуження, біль та тиша.

• Кросворд та дешифратор, які допомогли краще засвоїти важливі терміни, такі як «саркофаг», «дозиметр» та «Прип’ять» — місто-привид, що стало символом покинутої домівки.

Окремою темою для обговорення стали події 2022 року, коли Чорнобильська зона опинилася під загрозою через повномасштабне вторгнення рф. Учні дізналися про мужність сучасних ліквідаторів — персоналу станції, який понад 600 годин безперервно підтримував безпеку об’єкта в умовах окупації.

Завершилася зустріч висновком: Чорнобиль — це не лише біль минулого, а й нагадування для майбутнього. Майбутнє залежить від кожного з нас, від нашої відповідальності, людяності та обережності. Адже навіть одна людська помилка на атомному об'єкті може мати глобальні наслідки для всього світу.