У цей день, 105 роки тому,
08.12.1919 року у місті Чигирині, Черкаської області, народилась славетна українська науковиця, математичка та програмістка Катерина Логвинівна Ющенко, яка створила першу в світі мову програмування високого рівня з практичним значенням, Адресну мову програмування.
Вперше в світі в цій мові використані найпотужніші засоби програмування: адресація вищих рангів (або Вказівники), спискові ланцюжки та складні ієрархічні структури, які вона назвала деревоподібними форматами.
Усі додатки, які ми використовуємо в комп’ютерах, планшетах, смартфонах, тощо, розроблено з використанням Вказівників.
- У музеї всесвітньої історії комп’ютерів в Силіконовій долині, розташовано її портрет.
- У Національному комп'ютерному музеї Великобританії, що у Блетчлі Парку, є стенд з її досягненнями та її портретом.
У Львові та Кременчуку є вулиці на честь винахідниці Ющенко.
Винайдення вказівників являє собою головний внесок Катерини Логвинівни у ІТ.
Катерина Ющенко перша в світі винайшла Вказівники та застосувала їх для створення списків і складних ієрархічних структур, які назвала деревоподібними форматами.
Вагомість для людства винайдення Pointers зрозуміла кожному програмісту.
Вказівники необхідні в базах даних, в штучному інтелекті, застосовуються в Інтернет технологіях, та взагалі: використовуються як найпотужніший засіб у всіх сучасних технологіях програмування.
Усі додатки які завантажуються в комп’ютери, планшети, смартфони, тощо, розроблено з використанням засобів програмування, винайдених Катериною Ющенко.
Про Катерину Логвинівни пишуть історики, є статті у Вікіпедії.
1. В англомовній статті Вікіпедії про історію винайдення Pointers зазначено наступне:
У 1955 році Катерина Ющенко винайшла Адресну мову програмування з можливістю непрямої адресацію вищих рангів. Вказівники, винахід яких приписують Гарольду Лоусону в 1964 році, являють собою аналогію цієї адресації. У двохтисячному році міжнародний Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE) вручив Гарольду Лоусону найпрестижнішу нагороду в галузі ІТ- «Комп’ютерний Піонер» - саме за винахід вказівників, хоча вони дев’ять років як використовувались в Адресній мові програмування.
2. У книзі, присвяченій 100-ій річниці заснування НАНУ, серед найвагоміших досягнень українських вчених відзначено також Адресну мову програмування та винайдення Вказівників.
3. В багатьох науково-історичних статтях зазначається, що в Адресній мові програмування вперше в світі застосована непряма адресація вищих рангів.
У 2021 році Укрпошта випустила блок марок «Наука це Вона». На одній з марок портрет Катерини Ющенко.
Комп’ютер «Київ», незважаючи на його значимість для розвитку ІТ, на сьогоднішній день практично всі забули. Це був перший в світі комп’ютер, придатний для розв’язку задач штучного інтелекту та для розробки інформаційних систем, тощо. Усі інші комп’ютери тих часів призначались лише для математичних розрахунків. Система команд комп’ютера «Київ» з вказівниками значно поширила сферу застосування комп’ютерів.
Можна розповідати про те як вона страждала від комуністичного тоталітарного режиму, як репресували її батьків у 1937 році та про те як її, доньку «ворогів народу» талановиту студентку, відмінницю, виключили з мехмату київського державного університету, як працювала під спекотним сонцем на бавовняних полях у Самарканді, як працювала в шахті забійником та на шкідливому виробництві військового заводу. Можна розповідати, у яких жахливих умовах вона мешкала і водночас розв’язувала складні та важливі задачі.
Зупинимось на поширенні досягнень Катерини Логвинівни у світових ІТ.
У 1956 році в КДУ був виданий обмеженим накладом перший в Радянському Союзі підручник по програмуванню. Цей підручник партійні керівники заборонили видати великим накладом. У 1963 році додатки до цього підручника з описом апаратної реалізації розіменування вказівників в комп’ютері «Київ» перекладаються англійською мовою та видаються у США.
Наступного року в США також винаходять вказівники, які в Україні винайдені за 9 років до цього.
У 1964-1966 роках цей підручник перекладають та видають у Чехословаччині, Східній Німеччині, Угорщині, Югославії та Австрії, а у 1969 році у Франції.
У 1966 році у США перекладають та видають монографію з описом Адресної мови програмування та детальним описом комп'ютера «Київ».
Відомий напівпровідниковий комп’ютер «Дніпро», який серійно вироблявся до 1971 року, являє собою втілення у двохадресній архітектурі трьохадресної архітектури комп’ютера «Київ».
Адресна мова програмування своїми можливостями маніпуляцій з вказівниками вплинула на архітектуру комп’ютерів «Київ», «Дніпро», М-20, БЕСМ-3, БЕСМ-4, серій «Урал», «Мінськ», «Наірі», тощо.
Адресна мова програмування використовувалась понад 20 років. Світовою спільнотою залишився непоміченим визначний внесок Катерини Ющенко у зародження світових ІТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар